Джордж Стіглер
| Джордж Стіглер (англ. George Joseph Stigler; *17 січня 1911 — †1 грудня 1991) — американський економіст. Народився в Рентоні, передмісті Сіетла, штат Вашингтон, в сім'ї агента з нерухомості. Після закінчення середньої школи в Сіетлі Стіглер закінчив Вашингтонський університет, отримавши 1931 р. ступінь бакалавра економічних наук. В наступному році Північно-Західний університет присудив йому ступінь магістра, після чого він вступив до докторантури з економіки при Чиказькому університеті. Стіглер почав свою викладацьку діяльність ще 1936 р. як асистент в університеті штату Айова. 1938 р. після присудження йому докторського ступеня Чиказьким університетом за дисертацію «Теорії виробництва і розподілу» Стіглер перейшов на роботу до Міннесотського університету, де працював вісім років, дослужившись до посади повного професора. Під час Другої світової війни він працював консультантом групи статистичних досліджень Колумбійського університету в Нью-Йорку. 1946 р. Стіглер перейшов до Браунівського університету, а через рік - до Колумбійського. Після 11 років роботи у Нью-Йорку він обирає Центр підвищення кваліфікації з наук про поведінку при Чиказькому університеті, що нарешті став його постійним місцем роботи. На початку своєї наукової кар'єри Стіглер плідно займався мікроекономічною теорією. Його статті «Виробництво і розподіл у короткостроковій перспективі», «Зауваження щодо теорії діополії», (1939) і (1940) характеризувалися надзвичайною здатністю автора проникати у суть найважливіших проблем. У 60- і 70-х роках Стіглер продовжував розробляти теорію промислової організації. У книзі «Теорія олігополії» (1964) він показав, як нав'язування таємних угод обмежує успіх картелів. Поступово інтереси вченого знову перейшли зі сфери чистої теорії в галузь економічного регулювання. Особливо його цікавили питання державного управлінння економікою і місця ринку в сучасній економіці. Незадоволений традиційними уявленнями, за якими відомства, що здійснюють контроль, діють в інтересах суспільства, він висунув так названу «теорію привласнення» у регулюванні, відповідно до якої цей процес попри наміри відповідних відомств штатів, що проводять регуляційну політику, захищає не інтереси споживача, а скоріше, самі промислові підприємства від нової конкуренції. Нобелівську премію з економіки 1982 р. Стіглеру було присуджено «за новаторські дослідження промислових структур функціонування ринків, причин і наслідків державного управління». У Нобелівській лекції Стіглер застосував сформульовану ним 1961 р. «Теорію пошуку» для характеристики так званого «ринку нових ідей в економічній науці».
|
| Категорія: Видатні економісти | Додав: vova (13.11.2008)
| Автор: Вова E
|
| Переглядів: 1757
| Рейтинг: 3.0/1 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[
Реєстрація |
Вхід ]