08:58 Верховна Рада – олігархам: Подарунок на 25 мільярдів | |
| Верховна Рада – олігархам: Подарунок на 25 мільярдів 16 травня, 13:21 Петро Олещук Новинар АР Верховна Рада за два дні вилучила з бюджету 25 млрд грн Під шумову інформаційну завісу провокацій 9 травня Верховна Рада прийняла низку законопроектів, якими одним махом вилучила з бюджету 25 млрд. грн. Мова йде про списання боргів недержавних підприємств ПЕК та надання грошей відомству Каськіва на розвиток національних проектів. Цим депутати зробили дуже широкий реверанс у бік олігархів, підтвердивши їхній статус надійної опори влади. Слід віддати належне організаторам "9-травневої провокації" у Львові. Внаслідок її проведення в українському інформаційному середовищі була створено настільки потужний масив шумів, що він повністю "заглушив" будь-які інші повідомлення. До нього долучилися всі, хто тільки міг, – і різні українські політсили, і чиновники, і Верховна Рада, де депутати владних та опозиційних фракцій зайнялися взаємними обвинуваченнями у провокаціях та заворушеннях, і представники Росії, починаючи від Держдуми і президента Медведєва та закінчуючи ЛДПР. Водночас, минулий тиждень видався багатим на події, що мали більший реальний вплив на життя рядових українців, ніж сумнівні сутички політичних радикалів. Аукціон небаченої щедрості Зокрема, вже 13 травня Верховна Рада ухвалила досить цікавий законопроект, у якому списала борги підприємств паливно-енергетичного комплексу на суму понад 24 млрд. гривень перед державним бюджетом, а також відповідні взаємні борги підприємств ПЕК. За прийняття в цілому законопроекту № 8351 проголосувало 253 депутати, законопроекту № 8352 – 263 депутати за мінімально необхідних 226 голосів. Усе це дозволило голові опозиційного уряду Сергію Соболєву обвинуватити провладні фракції у зловживаннях. "Це фактично є подарунок, який підклали таким особам, як Ахметов, як Коломойський, як Фірташ", – передає його слова офіційний сайт БЮТ-Батьківщина. Ефект димової завіси Немає нічого дивного, що подібні неоднозначні рішення були "протягнуті" саме зараз, коли суспільство було зайняте, з одного боку, обговоренням травневих провокацій, а з іншого – підготовкою до акцій протесту у межах Дня гніву. За таких умов Верховна Рада ніби "випала" з фокусу суспільної уваги на деякий час, чим не могла не скористатися. Варто зазначити, що за день до цього рішення в парламенті було ухвалено ще один законопроект із сумнівним фінансовим наповненням. Мова про виділення більше ніж мільярда гривень Агентству з національних проектів та інвестицій, який очолює депутат Владислав Каськів. Лише за кілька днів у законодавчому органі вільно розпорядилися сумою у понад 25 млрд. гривень, що є немаленькою для бюджету. Тож можна було очікувати на бурхливу суспільну реакцію, якої, однак, так ніхто і не дочекався Виходить, що лише за кілька днів у законодавчому органі вільно розпорядилися сумою у понад 25 млрд. гривень, що є, м’яко кажучи, немаленькою для вітчизняного бюджету. Наприклад, на всю охорону здоров’я на рік передбачається трохи більше 5 млрд. гривень. Тож можна було очікувати на бурхливу суспільну реакцію, якої, однак, так ніхто і не дочекався. Цьому сприяла не лише "димова завіса" львівських подій, але й загальна логіка української політики, що має яскраво виражену сезонно-циклічну природу. Зокрема, після травневих свят Україна традиційно входить у літній період, що для одної частини суспільства позначається відпустками, а для іншої – наполегливою городньою працею. За таких умов увага до суспільно-політичної проблематики суттєво падає, що і приводить до входження громадянського суспільства у стан "сплячки" до осені. Тому час для проведення сумнівних оборудок було обрано якнайкраще. Для чого поспіх Загалом списані борги вже неодноразово відтерміновувалися у своїй сплаті раніше. Очевидно, що і зараз питання про їх повернення до бюджету не стояло. Навіщо ж тоді владі було проводити ці оборудки саме зараз, не очікуючи на подальше розгортання подій? Для відповіді на це запитання можуть бути запропоновані кілька версій: 1. Ні для кого не є секретом, кому безпосередньо належать підприємства, яким були списані борги. Це вже давно не держава, а цілком конкретні особистості, які і без цього володіють значною частинною українського національного майна. Очевидно, що це списання – жест "доброї волі" від влади цим небідним і без того громадянам України. Можна припустити, що списання боргів – це пролог до майбутньої політичної гри, що буде пов’язана з переформатуванням урядової команди і серйозними соціальними заворушеннями Але якщо робляться жести, то робляться вони з цілком конкретною метою. Зокрема, можна припустити, що списання боргів – це пролог до майбутньої політичної гри, що буде пов’язана з переформатуванням урядової команди і серйозними соціальними заворушеннями, під час яких влада розраховує знайти підтримку та розуміння саме у потужних фінансових кіл. Рішення Верховної Ради ніби має свідчити, що влада "віддана" своїх олігархам та завжди готова відстоювати їх інтереси. 2. Борги списуються незалежно від "партійної приналежності" олігархів. Відповідно, саме у "олігархічній солідарності" і вбачає влада свою опору у прийдешні часи. Цим наче закривається сторінка плюралізму безлічі олігархічних партій, та робиться ще один крок до об’єднання всіх "господарів України" в одному політичному центрі. Нестабільність ситуації у суспільстві підштовхує українську владу до пришвидшеного використання повноважень для відстоювання власних інтересів 3. Нестабільність ситуації у суспільстві підштовхує українську владу до пришвидшеного використання повноважень для відстоювання власних інтересів. Зокрема, "списані" борги залишаться такими за будь-якого розгортання подій, та дозволять суб’єктам списання легітимізувати та остаточно закріпити за собою власність, яку вже не можна буде реприватизувати, користуючись аргументами про невиконання обов’язків перед державою. 4. В обмін на списання "віртуальних грошей" влада може розраховувати на наповнення реальними коштами власних передвиборчих фондів, що є особливо актуальним напередодні майбутніх виборів 2012 року. Усе це суперечить декларованій антикорупційній політиці та рівності громадян перед правосуддям У будь-якому випадку, все це суперечить декларованій антикорупційній політиці та рівності громадян перед правосуддям. У той час як дрібний бізнес зазнає тиску за найменші порушення у термінах сплати податків чи навіть надання документації, бізнес великий не лише не сплачує заборгованості перед бюджетом роками, а й взагалі звільняється від них вольовим рішенням. Відповідно, чим меншим є навантаження на олігархів, тим більше має сплачувати середній клас, що підігріватиме і без того вибухонебезпечну ситуацію в державі. Усі офіційні заяви про необхідність сумлінної сплати податків виглядатимуть за таких умов несерйозними. Тому важко навіть прорахувати всі можливі наслідки активності Верховної Ради протягом минулого тижня. Петро Олещук, політолог, для Новинаря | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |