Всеохоплююча криза продовжує висмоктувати Україну. У першому півріччі 2009 р. не тільки не відбулося покращення чи стабілізації в соціально-економічній, фінансовій та грошово-банківській сферах України, а навпаки, ситуація ще більше загострилася і набула стійкого структурного й системного негативного характеру як на макро-, так і на мікрорівнях. Якщо відкрита фаза кризи у IV кв. 2008 року розпочиналась у грошово-банківській сфері, а потім поступово перекинулася на такі галузі, як будівництво і виробництво будівельних матеріалів, металургія, хімічна промисловість, машинобудування, то у І півріччі нинішнього року процеси падіння охопили торгівлю, як внутрішню, так і зовнішню, інвестиційну галузь (особливо це стосується обсягу прямих капіталовкладень), транспорт, сферу послуг, відпочинок та туризм, готельний і ресторанний бізнес. Почалося стрімке зниження рівня зайнятості та зростання безробіття. Тиск на внутрішній ринок робочої сили істотно посилився через повернення до країни сотень тисяч заробітчан, які працювали поза межами Батьківщини.

До цих негараздів потрібно додати кризу державних та місцевих фінансів і бюджету. Якщо викласти макроекономічною мовою всі перелічені вище ознаки фази падіння кризового циклу в Україні, то це означає, що наша держава сьогодні має обмежені можливості самостійно підтримувати процес відтворення вже не тільки на рівні прирощення додаткового продукту, створення нового багатства (розширене), а й на рівні самозабезпечення (просте). Ми проїдаємо своє національне багатство.
Попри те, що чисельність населення України щороку скорочується в середньому на 300 тис. осіб, нам не вистачає доходів навіть для того, щоб задовольняти основні потреби, що передбачають його фізичне відтворення, не кажучи вже про соціальні та інтелектуальні потреби. Таким чином, процес відтворення в Україні втрачає розширений характер. Фази виробництва, розподілу, обміну та споживання деградують. Банківська сфера, розвиток якої є передумовою нормального процесу відтворення, увійшла у фазу відкритої руйнації. Всі фінансові, грошові, банківські, економічні та соціальні показники за І півріччя 2009 р. свідчать, що Україна невідворотно наближається до внутрішнього дефолту. Такого висновку я дійшов на базі комплексного аналізу процесів – у їх кількісній та якісній формах, які нині відбуваються в усіх царинах господарської діяльності України. Отже, розглянемо та проаналізуємо основні соціально-економічні, грошово-банківські та бюджетно-фінансові загрози існуванню України як держави, які загострились, викристалізувались і навіть набули незворотного характеру протягом І півріччя 2009 р.

Попередні дослідження стану української економіки та кризових явищ, зокрема тих, що були притаманні їй у 2008 році, містяться в моїх працях [1–7].

Представлений у цій статті аналіз системи фінансово-економічних та соціальних загроз – як на рівні дії кожної окремої загрози, так і на загальному рівні їх сукупного впливу – є оригінальною розробкою автора. Запропонований підхід дозволяє нам спрогнозувати подальший розвиток економіки країни і стверджувати, що у жовтні-листопаді 2009 р. розпочнеться друга фаза тотальної соціально-економічної кризи, яка може завершитися внутрішнім дефолтом України.
Фінансово-економічні та соціальні загрози, що постали перед Україною на сучасному етапі:
1. Знецінення національної валюти.
Ця загроза проявилась у формі стрімкої, обвальної девальвації гривні. В Україні у період з жовтня 2008 р. по липень 2009 р. гривня здевальвувала на 60%: у жовтні минулого року 1 дол. США коштував 5 грн., у липні 2009 р. – 7,6 грн. Такого карколомного знецінення не зазнала жодна національна валюта у світі у часи нинішньої кризи. Через здешевлення гривні сукупна вартість потенціалу України в рамках світового господарства зменшилася наполовину.

Унаслідок девальвації нашої національної валюти значно подорожчав імпорт усіх товарів, особливо енергоносіїв, у перерахунку на гривні.. Якщо до початку кризи українські громадяни сплачували за 1 тис. кубометрів газу понад 350 грн., або майже $70, то через девальвацію ця цифра скоротилася до $40. Тепер Уряд прийняв рішення з 1 вересня 2009 р. підняти для населення ціну на газ у гривнях на 20% і щоквартально піднімати ціну на газ протягом 2010 р. Але населення більше заробляти не стало і воно не винне, що у результаті недолугої, хибної діяльності Уряду та Національного банку України відбулася девальвація національної валюти. Найгірше, що нині немає жодної впевненості в тому, що у жовтні-листопаді 2009 р. курс гривні не впаде до 10 грн. Подібна ситуація на грошовому ринку дуже нагадує 1993–1995 рр., коли відбувалася астрономічна девальвація українського карбованця, який виконував тоді роль сурогатної національної валюти.
2. Підвищення рівня інфляції.
За перше півріччя 2009 р. офіційний рівень споживчої інфляції склав 8,6% (див. табл. 1). Як відомо, Кабінет Міністрів України запропонував, а Верховна Рада затвердила рівень інфляції на 2009 р. у розмірі 9,5%. Отже, за півроку темп інфляції вже майже досяг річної позначки.

Таблиця 1. Індекс споживчих цін, 2009 рік*

Достатньо нагадати, що у 2008 р. інфляція, за офіційними даними, сягала понад 23%, а за експертними оцінками – майже 30%. Зрозуміло, що і зараз не можна погодитись із показником офіційної інфляції. Експерти свідчать, що рівень споживчої інфляції у І півріччі 2009 р. становив щонайменше 15%. Ця цифра органічно корегується з рівнем девальвації гривні. Якщо останній дорівнює 60% з жовтня минулого року, а річна інфляція за 2008 р. вимірювалася в середньому 25–27% (середнє арифметичне офіційної та експертної оцінки), то можна спрогнозувати, що річна споживча інфляція у 2009 р. становитиме близько 30%. І це ще буде не найгірший показник. (Принагідно нагадаємо, що у 1993 році рівень споживчої інфляції перевищував 11000%.) Такий високий рівень інфляції швидко знецінює доходи українських громадян, підриває їх купівельну спроможність, істотно погіршує рівень життя населення, руйнує підприємницьке середовище, не дає розвиватися стратегічним проектам, не дозволяє знизити облікову банківську ставку за кредитами.
3. Зростання обсягу грошової маси як фактор, що безпосередньо спричинює девальвацію та інфляцію національної валюти.

Рис. 1. Обсяг грошової маси (готівка та безготівка), млрд. грн.


Рис. 2. Обсяг грошової маси (М0), млн. грн.


Суттєвим ударом по економіці України стало механічне збільшення грошової маси (готівкової та безготівкової) в обігу. Особливо це стосується готівкової гривні. У річному вимірі (кінець червня 2008 р. до кінця червня 2009 р.) її обсяг збільшився з 124 742 млн. грн. до 153 154 млн. грн. (див. рис. 1 та рис. 2). Необґрунтована емісія готівкової гривні призвела до переповнення каналів обміну, а відтак – до зростання споживчої та виробничої інфляції.

Перманентний випуск готівки в обіг значною мірою збільшує її частку в загальній грошовій масі: на початку січня 2008 р. це співвідношення становило 27,9%, на початку січня 2009 р. – 29,2%, наприкінці червня 2009 р. – 32,4%.
4. Зменшення золотовалютних резервів Національного банку України.
Процес зменшення золотовалютних резерви НБУ триває з серпня 2008 р., коли вони досягли найбільшої відмітки у $38,062 млрд., і дотепер, тобто вже десять місяців поспіль. На кінець червня 2009 р. золотовалютні запаси НБУ складали $27,343 млрд. (див. рис. 3). У серпні міжнародні резерви Нацбанку становили $28,871 млрд., що на $764,1 млн. менше, ніж у липні ц.р.

Рис. 3. Обсяг міжнародних резервів НБУ, млн. дол. США


Золотовалютні резерви НБУ були б ще меншими, якби не надана нам Міжнародним валютним фондом позика на суму $16,5 млрд., що надійшла вже трьома траншами в Україну. НБУ дедалі важче виходити на міжбанківський валютний ринок і підтримувати курс гривні. Ситуація ускладнюється ще й тим, що структура золотовалютних резервів Нацбанку погіршується. Хоч реальну інформацію щодо складу та якості золотовалютних запасів Нацбанк приховує, можна висунути версію, що активи, в яких НБУ тримає більшу частину цих резервів, а саме ті, що розміщені в США, не мають достатньої ліквідності. Відповідно це створює ще більші проблеми щодо можливості НБУ гарантувати стабільний курс гривні, вже не кажучи про те, щоб його зміцнити. За перше півріччя 2009 р. Національний банк України на підтримку курсу гривні витратив $6 млрд. Поза сумнівом, восени і взимку 2009 року втрати золотовалютних резервів НБУ стануть ще вагомішими. На мою думку, критичною межею для Національного банку буде зменшення резервів до $20 млрд. Імовірним є саме такий розвиток подій, особливо на тлі стрімкого зростання зовнішнього валового боргу України.
5. Збільшення зовнішнього державного боргу України.
На кінець першого півріччя 2009 р. валовий (державний і корпоративний) зовнішній борг України сягнув $90 млрд. Власне державний борг (зовнішній та внутрішній) станом на 30.06.2009 р. перевищує $19,4 млрд. (понад 148 млрд. грн.). Борг перед Міжнародним валютним фондом, як зазначалося вище, становить $16,5 млрд., з яких Україна вже отримала $10,6 млрд. (перший транш – $4,5 млрд., другий – $2,8 млрд., третій транш – $3,3 млрд.).Фактично саме завдяки цьому кредиту МВФ Уряд України й обслуговує зовнішній державний борг. Інших можливостей ні в НБУ, ні у Кабміну вже немає.
Не краща ситуація і щодо обслуговування зовнішнього корпоративного боргу країни. Українські корпорації (промислові, банківські, торгові та фінансові) докладають відчайдушних зусиль для реструктуризації своїх зовнішніх позик, які вони зробили протягом останніх кількох років. Велика провина за це лежить на НБУ, який не здійснював відповідного моніторингу щодо масового запозичення українськими корпораціями кредитних ресурсів у 2005–2008 рр. на зовнішніх валютних ринках. Власне, голова НБУ Володимир Стельмах сам навів такі дані, що рентабельність валютних операцій українських банків у листопаді 2008-го – лютому 2009 р. становила 200–900% річних [див.: http://www.svdevelopment.com/ru/news/market/itm/35044/]. Тільки до кінця 2009 року українським корпораціям потрібно погасити боргів на суму понад $20 млрд.
6. Збільшення внутрішнього державного боргу України.
Збільшення своїх фінансових потреб і неконтрольованих витрат Уряд України покриває за рахунок випуску облігацій внутрішньої державної позики, обсяги яких дедалі зростають. Якщо станом на 3.11.2008 р. вартість ОВДП, які знаходяться в обігу, за сумою основного боргу оцінювалася в сумі 8 223,38 млн. грн., то на кінець року вона збільшилися до 17 605,94 млн. грн., а на 5.01.2009 р. – до 29 157,93 млн. грн. На 30.06.2009 р. в обігу вже було ОВДП на суму 40 455,82 млн. грн., а на 27.07.2009 р. – 51 333,74 млн. грн. Така негативна динаміка продовжується до сьогодні (див. рис. 7 та рис. 8). Водночас, Уряд приховує інформацію про те, які структури під величезні відсотки (до 28% річних) викуповує ці ОВДП.
Рис. 7. ОВДП, показники у 2008 р., млн. грн.



Рис. 8. ОВДП, показники у 2009 р., млн. грн.


7. Криза банківського сектору України.
За сім місяців 2009 року доходи банків порівняно з відповідним періодом минулого року зросли на 44,7% і склали 84,5 млрд. грн. Витрати банків за сім місяців поточного року порівняно з відповідним періодом минулого року зросли на 93,4% і склали 102,8 млрд. грн. Збитки українських банків за сім місяців 2009 року склали 18,3 млрд. грн. Майже 3,2 млрд. грн. внутрішнього i більше 1,5 млрд. дол. зовнішнього боргу необхідно сплатити українським банкам у другій половині цього року.

Упродовж семи місяців 2009 р. НБУ ввів тимчасову адміністрацію у 16 українських банках, що, по суті, означає їх банкрутство. Уже навіть нефахівцям зрозуміло, що о НБУ не здатний здійснити ефективну санацію банків, де введено тимчасове керівництво. Подібний непрофесіоналізм керівництво Нацбанку демонструвало й раніше. Достатньо згадати історії з банкрутством таких банків, як „Україна”, „Інкомбанк”, „Денді”, „Відродження” та ін. І сьогодні немає жодних підстав очікувати, що НБУ зможе полегшити ситуацію в банках, де введено тимчасову адміністрацію. На допомогу Нацбанку прийшов Кабінет Міністрів, який націоналізував три банки – „Родовід”, „Київ” та „Укргазбанк”. Для цього Уряд витратив 10 млрд. грн., увійшовши у статутний капітал зазначених банків шляхом придбання акцій додаткової емісії в обмін на ОВДП, і наразі ціною великих зусиль здійснює виплату депозитів фізичним особам – вкладникам банку „Родовід”. Але він ще не почав повною мірою обслуговувати поточні платежі юридичних осіб по сумах, які були на рахунках їх клієнтів до введення в „Родовіді” тимчасового управління. Подібна ситуація і в двох інших банках, які націоналізовані державою, – „Київ” та „Укргазбанк”. Що ж стосується таких банків, як „Укрпромбанк” і „Надра”, що входять до першої двадцятки найбільших банків України, то тут тільки борги за депозитами фізичним особам становлять сумарно (по двом банкам) понад 15 млрд. грн., а ще й нереструктуровані зовнішні борги. Стосовно подальшої долі названих банків Уряд та НБУ перебувають у розгубленості, оскільки їх ре капіталізація потребує величезних коштів, яких держава не має.
Українські комерційні банки, де введено тимчасову адміністрацію
Станом на 10 квітня 2009 р. тимчасову адміністрацію було введено в 11 українських банках. Станом на 17 липня 2009 р. тимчасова адміністрація діє у 16 українських банках:
ТОВ „Укрпромбанк” (пост. Правління НБУ від 20.01.2009 № 19/БТ)
ВАТ КБ „Надра” (пост. Правління НБУ від 10.02.2009 № 59)
ПАТ „Родовід Банк” (пост. Правління НБУ від 13.03.2009 №138 із змінами внесеними пост. Правління НБУ від 18.03.2009 № 142; 10.06.2009 ухвалена постанова КМУ № 580 „Про капіталізацію Відкритого акціонерного товариства „Родовід Банк”)
ПАТ АБ „Укргазбанк” (пост. Правління НБУ від 09.06.2009 № 336; 10.06.2009 ухвалена постанова КМУ № 567 „Про капіталізацію Відкритого акціонерного товариства АБ „Укргазбанк”)
ВАТ Банк „БІГ Енергія” (пост. Правління НБУ від 13.03.2009 № 134)
ПАТ „АКБ „Київ” (пост. Правління НБУ від 09.02.2009 № 53; 10.06.2009 ухвалена постанова КМУ № 566 „Про капіталізацію Акціонерного комерційного банку „Київ”)
ТОВ КБ „Захід інкомбанк” (пост. Правління НБУ від 12.02.2009 № 68)
ВАТ „Селянський комерційний банк „Дністер” (пост. Правління НБУ від 16.04.2009 № 229)
АКБ „Національний кредит” (пост. Правління НБУ від 19.12.2008 № 439)
АБ „Банк регіонального розвитку” (пост. Правління НБУ від 23.03.2009 № 157)
ВАТ КБ „Причорномор’я” (пост. Правління НБУ від 30.01.2009 № 37)
АКБ „Одеса-банк” (пост. Правління НБУ від 19.02.2009 № 81)
АКБ „Транс банк” (пост. Правління НБУ від 28.02.2009 № 97)
ТОВ КБ „Арма” (пост. Правління НБУ від 16.04.2009 № 230)
ВАТ „КБ „Володимирський” (пост. Правління НБУ від 17.07.2009 р. № 407)
ВАТ „Банк Столиця” (пост. Правління НБУ від 20.07.2009 № 408)
На мою думку, виходом із ситуації, що склалася, може бути емісія векселів багаторазового використання з відповідним терміном обігу, під гарантії комерційного банку, який його випустив, а також НБУ та Кабінету Міністрів.

Доречною є пропозиція передати пасиви „Укрпромбанку” та банку „Надра” іншим банкам, насамперед державним, а ці банки ліквідувати. Водночас, практична реалізація такого рішення одразу наштовхнеться на проблему: хто забезпечить реальні надходження відповідних коштів до банків, які стали новими власниками депозитів збанкрутілих банків?
8. Незадовільний стан платіжного балансу держави.
За перше півріччя 2009 року сформувалося від’ємне сальдо зведеного платіжного балансу в сумі $7,288 млрд., у липні ця цифра збільшилася до $8,232 млрд. На практиці це означає, що Україна як на рівні державної машини і суб’єктів підприємницької діяльності, так і фізичних осіб споживає більше матеріального продукту, ніж виробляє.

До того ж дефіцит платіжного балансу сформувався і за поточним, і за фінансовим рахунком. За січень-липень 2009 року дефіцит поточного рахунку становив $1,2 млрд. порівняно з $7,3 млрд. в аналогічному періоді 2008 року завдяки різкому скороченню від’ємного сальдо зовнішньоторговельного балансу (у 5,3 раза – до $1,7 млрд. проти $8,9 млрд. в січні-липні 2008 року).
За січень-липень п.р. від’ємне сальдо за фінансовим рахунком оцінено в $7 млрд., тоді як за відповідний період 2008 р. воно було додатнім ($12,1 млрд.). Це пояснюється тим, що порівняно з попереднім роком значно знизилися обсяги притоку іноземної готівки в інших секторах економіки. Надходження прямих іноземних інвестицій в Україну в червні 2009 р. залишилось на такому ж низькому рівні, як і в травні – $204 млн. Чистий приток прямих іноземних інвестицій в Україну за перше півріччя 2009 р. оцінено в $2,1 млрд., що в 2,7 раза менше, ніж у відповідному періоді минулого року ($5,5 млрд.).

Окрім того, на відміну від попереднього року виплати за борговими зобов’язаннями приватного сектору значно перевищили обсяги нових залучень. Від’ємне сальдо за операціями з кредитами та облігаціями приватного сектору за січень-червень 2009 р. становило $3,5 млрд. (порівняно із $7,8 млрд. чистих залучень за січень-червень 2008 р.).

Обсяги приросту готівкової валюти поза банками за січень-червень 2009 р. становили $4,6 млрд., що на 20,3% більше порівняно з відповідним періодом 2008 р. ($3,8 млрд.). Обсяги відтоку за операціями з цінними паперами та поверненням прямих інвестицій за 6 місяців п.р. оцінено в $196 млн. порівняно з $1,5 млрд. за аналогічний період минулого року. Стрімко погіршився і стан зовнішньоторговельного балансу, про що свідчать дані, представлені на рис. 4.
Рис. 4. Показники зовнішньоторговельного балансу України, млн. дол. США



Негативна ситуація склалась і з поточним рахунком платіжного балансу (див. рис. 5 та рис. 6).

Рис. 5.Динаміка платіжного балансу України. Рахунок поточних операцій, млн. дол. США



Рис. 6. Динаміка платіжного балансу України. Рахунок операцій із капіталом та фінансових операцій, млн. дол. США



На кінець 2008 року зведений платіжний баланс України мав дефіцит у сумі $3,209 млрд., а за січень-липень 2009 року – $8,2 млрд.

Обсяги експорту за 6 місяців 2009 р. становили $17,7 млрд., що на 46,2%, або на $15,2 млрд. менше, ніж у січні-червні 2008 р. Обсяги імпорту за цей самий період дорівнювали $19,5 млрд., зменшившись у 2,2 раза (або на $22,5 млрд.) порівняно з відповідним періодом минулого року.

Доходне сальдо поточних трансфертів оцінено у $258 млн., що на 5,5% менше, ніж у червні 2008 р.
Зменшення профіциту за цією статтею значною мірою обумовлено скороченням (на 14,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року) грошових переказів, отриманих домогосподарствами з-за кордону (гроші остарбайтерів).
9. Поступова руйнація державних фінансів.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” доходи Держбюджету на 2009 рік визначені у сумі 239.215.055,4 тис. грн., у тому числі доходи загального фонду Держбюджету – у сумі 183.980.698,8 тис. грн. та доходи спеціального фонду Держбюджету – у сумі 55.234.356,6 тис. грн. Затверджені Законом видатки Державного бюджету України на 2009 рік становлять 267.677.383,5 тис. грн., у тому числі видатки загального фонду Держбюджету – у сумі 193.640.548,9 тис. грн. і видатки спеціального фонду Держбюджету – у сумі 74.036.834,6 тис. грн. Граничний розмір дефіциту, запланований Держбюджетом-2009, становить 31105000,0 тис. грн., запозичення – 88849368,7 тис. грн. Показники ж виконання Державного бюджету невтішні. За І півріччя ц.р. мобілізовано доходів до загального та спеціального фондів Державного бюджету в сумі 90464,5 млн. грн. (з урахуванням відшкодування ПДВ і без урахування власних надходжень бюджетних установ), або 104,1% планових показників січня-червня 2009 року. Недовиконання державного бюджету за І півріччя становить 30 млрд. грн. Зростає заборгованість із заробітної плати: з початку 2009 року на підприємствах України вона зросла на 26,8% і на 1 червня становила 1,507 млрд. грн. (у липні заборгованість збільшилася до 1,639 млрд. грн.).

Розмір дефіциту Державного бюджету за загальним фондом на кінець року сягне близько 40 млрд. грн., а в цілому Державного бюджету – понад 60 млрд. грн.
Отже, можна прогнозувати, що ми наближаємося до краху Державного бюджету України.
10. Фактичне банкрутство Пенсійного фонду України.
Надходження до Пенсійного фонду України впродовж останнього року значно скоротилися, позаяк багато підприємств унаслідок фінансово-економічної кризи припинили свою діяльність, а працівників або звільнили, або відправили в неоплачувані відпустки. Оскільки зарплата не нараховується, тож і відрахування до Пенсійного фонду припинилися.

Згідно з Бюджетом Пенсійного фонду України на 2009 рік (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 235 від 11 березня 2009 року) залишок коштів у Пенсійному фонді на початок 2009 року становив 3506200 тис. грн.

Бюджетом Пенсійного фонду України на 2009 рік передбачено отримання доходів на суму 150736130,6 тис. грн., зокрема за такими статтями:
· власні надходження в сумі 111407137,5 тис. грн. (сума власних доходів з урахуванням залишку коштів Пенсійного фонду на початок 2009 року становить 114913337,5 тис. грн.);
· кошти Державного бюджету України – 35822793,1 тис. грн.

Загальний обсяг видатків, запланований Бюджетом Пенсійного фонду на 2009 рік, становить 163466957,3 тис. грн., у тому числі видатки за рахунок власних надходжень – у сумі 130341068,4 тис. грн., за рахунок коштів Державного бюджету – 33448101,9 тис. грн.

Згідно з Бюджетом Пенсійного фонду України на 2009 рік видатки Пенсійного фонду перевищують його доходи на 13053039,7 тис. грн.

Відповідно до затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України Бюджету Пенсійного фонду України на 2009 рік, для покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду України для виплати пенсій з Державного бюджету України на 2009 рік виділяються кошти в сумі 13053039,7 тис. грн.
За підсумками 7 місяців 2009 р. планові показники дохідної частини Пенсійного фонду виконано на 103,9%, видаткової частини – на 100%. Фактично ж виконання зобов'язань щодо пенсійних виплат стало можливим за рахунок отриманих Пенсійним фондом позичок із Державного бюджету. На покриття дефіциту Фонд отримав з бюджету позики в сумі 20,0 млрд. грн., а погасив, з урахуванням залишку боргу попереднього року (1,3 млрд. грн.), 11,5 млрд. грн. Станом на 1 серпня 2009 р. його заборгованість перед Державним бюджетом за отримані позички складає 9,8 млрд. грн. За січень-липень залишок коштів бюджету Пенсійного фонду на кінець звітного періоду зменшився більш ніж у 3 рази (з 3,5 до 1,0 млрд. грн.). Це є критичним з огляду на те, що в бюджеті Пенсійного фонду не передбачено резерву коштів для поточних потреб. Ситуація ускладнюється зростанням недоїмки, яка поглиблюється збільшенням заборгованості із виплати заробітної плати та невиконанням графіка погашення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування [8].

Наведені дані свідчать про те, що Пенсійний фонд України сьогодні перебуває на межі банкрутства.
11. Падіння валового внутрішнього продукту та інших економічних показників.
Обсяги падіння ВВП за січень-липень 2009 року порівняно з аналогічним періодом 2008 року становлять 25,6%. Індекс виробництва базових галузей за січень-червень 2009 р. впав на 28,9%. Зменшення обсягів промислового виробництва в січні-червні 2009 р. зафіксовано на позначці 31,1%. Відбулося падіння у сфері машинобудування, хімічній та будівельній галузях, виробництва будівельних матеріалів. Обсяги оптової торгівлі зменшилися на 30%, роздрібної – на 25%. Падіння у сфері послуг сягнуло 25–30%.

Виробництво продукції машинобудування в липні ц.р. зменшилося на 52,9% в річному вимірі (у червні – на 48%). Харчова промисловість демонструє зменшення виробництва на 8,7%. Продовжується істотне падіння обсягів будівництва: -54,3% в липні в річному вимірі, 54,3% – за 7 місяців. Обсяги роздрібної торгівлі за січень-липень 2009 року зменшилися на 15,9% порівняно з відповідним періодом минулого року, в липні п.р. падіння цієї галузі становило 19,5%.

Єдина сфера, де за перше півріччя 2009 року відбулося зростання, це виробництво алкогольних та тютюнових виробів.