Структура виробництва в будь-якому суспільстві формується під впливом суспільного поділу праці. Цей поділ праці призводить до виділення окремих виробництв і формування галузей.
Загальний поділ праці призвів до виділення таких галузей народного господарства, як промисловість, сільське господарство, зв'язок, транспорт, будівництво. Розрізняють такі види поділу праці: її загальний + частковий одиничний Частковий поділ
праці спричинив виділення галузей всередині промисловості, сільського господарства і т. д.
Одиничний поділ праці має місце безпосередньо на підприємствах.
Структура промислового виробництва формується під впливом, звичайно, часткового поділу праці.
Промисловість є основною ланкою народногосподарського комплексу України і вона являє собою велику галузь народного господарства, яка здійснює переробку сировинних ресурсів та випуск готових виробів. Провідна роль промисловості пояснюється її значенням у впровадженні в життя досягнень науково-технічного прогресу, у визначенні економічного потенціалу країни.
Галузь промисловості — це якісно однорідна сукупність підприємств, об'єднань та інших господарських одиниць різних форм власності, що виконують однакові функції в системі суспільного поділу праці.
В практиці планування і управління використовують поняття господарської, чистої і комплексної галузі.
П Господарська галузь — це сукупність підприємств, установ з єдиним органом управління.
Чиста галузь — це сукупність підприємств, що випускають однакову продукцію, але знаходяться в підпорядкуванні різних відомств.
Комплексна галузь — це ряд галузей, що об'єднані однорідними ознаками.
Визначальним фактором формування галузей і становлення їх оптимального розміру є попит на продукцію.
При віднесенні підприємств до тієї чи іншої галузі, перш за все, враховується економічне призначення продукції. За цією ознакою промисловість ділиться на групу А і групу Б.
За характером впливу на предмет праці всі галузі промисловості поділяються на добувні і обробні; за структурою затрат на — трудомісткі, матеріаломісткі, фондомісткі, енерго- і паливомісткі; за часом роботи протягом року на — сезонні і несезонні. Є ряд інших ознак класифікації галузей.
Галузеву структуру промисловості характеризують кількісне співвідношення між окремими галузями і певні виробничі взаємозв'язки між ними.
В умовах становлення ринкової економіки вивчення галузевої структури необхідне для управління державною власністю в промисловості, якісного складання міжгалузевого балансу.
Критерієм прогресивності галузевої структури є таке співвідношення окремих галузей, при якому потреби народного господарства у певних видах продукції задовільняються з найменшими затратами суспільної праці і в найкоротший строк.
Для характеристики галузевої структури промисловості та аналізу зрушень у ній використовують ряд показників. Цими показниками можуть бути:
питома вага випуску продукції окремими галузями в загальному обсязі випуску продукції промисловістю;
зміна питомої ваги основних фондів галузі в загальній вартості основних фондів промисловості;
зміна чисельності працюючих в галузі відносно загальної чисельності працюючих в промисловості та ін.
Для аналізу зрушень у галузевій структурі користуються показниками:
1) темпи росту обсягу виробництва окремої галузі (Тгал) (або всієї промисловості)
2) галузеві коефіцієнти випередження (Кгші) характеризують зміни в галузевій структурі промисловості і
3) знаючи базову галузеву структуру промисловості та галузеві коефіцієнти випередження, можна розрахувати питому вагу окремої галузі в загальному обсязі виробництва промисловості в плановому періоді:
Важливо виділити основні фактори, що визначають галузеву структуру виробництва в будь-якій країні.
Одним із найбільш перевірених практикою методів аналізу і планування галузевої структури і міжгалузевих зв'язків є міжгалузевий баланс, тобто економічний документ, який містить систему економічних показників, що відображають конкретні пропорції виробництва і споживання кожного виду продукції.
Метою складання міжгалузевого балансу є не нав’язування виробникам обов’язкових рішень щодо виробництва і розподілу продукції, а врахування обґрунтованої доцільності певних пропорцій, визначення можливої державної допомоги різного роду ресурсами.
Міжгалузеві баланси є двох типів: у натуральному і вартісному виразах. Вони складаються територіальними органами управління на плановий або за звітний період на основі бізнес-планів підприємств, матеріальних балансів (тобто балансів розподілу окремих видів матеріальних ресурсів).
Загальний поділ праці призвів до виділення таких галузей народного господарства, як промисловість, сільське господарство, зв'язок, транспорт, будівництво. Розрізняють такі види поділу праці: її загальний + частковий одиничний Частковий поділ
праці спричинив виділення галузей всередині промисловості, сільського господарства і т. д.
Одиничний поділ праці має місце безпосередньо на підприємствах.
Структура промислового виробництва формується під впливом, звичайно, часткового поділу праці.
Промисловість є основною ланкою народногосподарського комплексу України і вона являє собою велику галузь народного господарства, яка здійснює переробку сировинних ресурсів та випуск готових виробів. Провідна роль промисловості пояснюється її значенням у впровадженні в життя досягнень науково-технічного прогресу, у визначенні економічного потенціалу країни.
Галузь промисловості — це якісно однорідна сукупність підприємств, об'єднань та інших господарських одиниць різних форм власності, що виконують однакові функції в системі суспільного поділу праці.
В практиці планування і управління використовують поняття господарської, чистої і комплексної галузі.
П Господарська галузь — це сукупність підприємств, установ з єдиним органом управління.
Чиста галузь — це сукупність підприємств, що випускають однакову продукцію, але знаходяться в підпорядкуванні різних відомств.
Комплексна галузь — це ряд галузей, що об'єднані однорідними ознаками.
Визначальним фактором формування галузей і становлення їх оптимального розміру є попит на продукцію.
При віднесенні підприємств до тієї чи іншої галузі, перш за все, враховується економічне призначення продукції. За цією ознакою промисловість ділиться на групу А і групу Б.
За характером впливу на предмет праці всі галузі промисловості поділяються на добувні і обробні; за структурою затрат на — трудомісткі, матеріаломісткі, фондомісткі, енерго- і паливомісткі; за часом роботи протягом року на — сезонні і несезонні. Є ряд інших ознак класифікації галузей.
Галузеву структуру промисловості характеризують кількісне співвідношення між окремими галузями і певні виробничі взаємозв'язки між ними.
В умовах становлення ринкової економіки вивчення галузевої структури необхідне для управління державною власністю в промисловості, якісного складання міжгалузевого балансу.
Критерієм прогресивності галузевої структури є таке співвідношення окремих галузей, при якому потреби народного господарства у певних видах продукції задовільняються з найменшими затратами суспільної праці і в найкоротший строк.
Для характеристики галузевої структури промисловості та аналізу зрушень у ній використовують ряд показників. Цими показниками можуть бути:
питома вага випуску продукції окремими галузями в загальному обсязі випуску продукції промисловістю;
зміна питомої ваги основних фондів галузі в загальній вартості основних фондів промисловості;
зміна чисельності працюючих в галузі відносно загальної чисельності працюючих в промисловості та ін.
Для аналізу зрушень у галузевій структурі користуються показниками:
1) темпи росту обсягу виробництва окремої галузі (Тгал) (або всієї промисловості)
2) галузеві коефіцієнти випередження (Кгші) характеризують зміни в галузевій структурі промисловості і
3) знаючи базову галузеву структуру промисловості та галузеві коефіцієнти випередження, можна розрахувати питому вагу окремої галузі в загальному обсязі виробництва промисловості в плановому періоді:
Важливо виділити основні фактори, що визначають галузеву структуру виробництва в будь-якій країні.
Одним із найбільш перевірених практикою методів аналізу і планування галузевої структури і міжгалузевих зв'язків є міжгалузевий баланс, тобто економічний документ, який містить систему економічних показників, що відображають конкретні пропорції виробництва і споживання кожного виду продукції.
Метою складання міжгалузевого балансу є не нав’язування виробникам обов’язкових рішень щодо виробництва і розподілу продукції, а врахування обґрунтованої доцільності певних пропорцій, визначення можливої державної допомоги різного роду ресурсами.
Міжгалузеві баланси є двох типів: у натуральному і вартісному виразах. Вони складаються територіальними органами управління на плановий або за звітний період на основі бізнес-планів підприємств, матеріальних балансів (тобто балансів розподілу окремих видів матеріальних ресурсів).
