Головна » Файли » Український розділ » Реферати [ Додати матеріал ]

«ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВА»
[ Викачати з сервера (252.0 Kb) ] 12.03.2010, 14:23
ВСТУП.
У своїй роботі хочу зазначити основні показники виявлення ефективності діяльності підприємства, та на простих та зрозумілих формах довести до відома читача цікаву та корисну інформацію про діяльність підприємства.
Вважаю, що для кращого розуміння матеріалу доцільним буде створити в уяві підприємство Р і на прикладі його діяльності пояснити механізм обрахунку основних необхідних нам показників, що дадуть можливість затвердити правильні стратегії розвитку.
Перехід до ринкової економіки потребує від підприємства підвищення ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, активізації підприємництва і т.п. Важлива роль у реалізації цієї задачі приділяється аналізу господарської діяльності підприємств. З його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, обґрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і робітників.
Під аналізом розуміється засіб пізнання предметів і явищ навколишнього середовища, заснований на розчленовуванні цілого на складові частини і вивчення їх у всьому різноманітті зв'язків і залежностей.
Зміст аналізу випливає з функцій. Однією з таких функцій являється вивчення характеру дії економічних законів, встановлення закономірностей і тенденцій економічних явищ і процесів у конкретних умовах підприємства. Наступна функція аналізу - контроль за виконанням планів і управлінських рішень, за економічним використанням ресурсів. Центральна функція аналізу - пошук резервів підвищення ефективності виробництва на основі вивчення передового досвіду і досягнень науки і практики. Також інша функція анализу - оцінка результатів діяльності підприємства по виконанню планів, досягнутому рівню розвитку економіки, використанню наявних можливостей. І накінець - розробка заходів по використанню виявлених резервів у процесі господарської діяльності.
Аналізом фінансового стану підприємства, організації займаються керівники і відповідні служби, також засновники, інвестори з метою вивчення ефективного використання ресурсів. Банки для оцінки умов надання кредиту і визначення ступеня ризику, постачальники для своєчасного одержання платежів, податкові інспекції для виконання плану надходжень засобів у бюджет і т.п.
Фінансовий аналіз є гнучким інструментом у руках керівників підприємства. Фінансовий стан підприємства характеризується розміщенням і використання засобів підприємства. Ця інформація представляється в балансі підприємства.
Основними чинниками, що визначають фінансовий стан підприємства, є, по-перше, виконання фінансового плану і поповнення в міру виникнення потреби власного обороту капіталу за рахунок прибутку і, по-друге, швидкість оборотності оборотних коштів (активів).
Сигнальним показником, у якому виявляється фінансовий стан, виступає платоспроможність підприємства, під яким розуміють його спроможність вчасно задовольняти платіжні вимоги, повертати кредити, проводити оплату праці персоналу, вносити платежі в бюджет. В аналіз фінансового стану підприємства входить аналіз бухгалтерської звітності, пасив і актив, їхній взаємозв'язок і структура; аналіз використання капіталу й оцінка фінансової стійкості; аналіз платоспроможності і кредитоспроможності підприємства і т.п.

РОЗДІЛ І. АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ, ЯКІ КОМПЛЕКСНО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ.
Ефективність використання виробничих та фінансових ресурсів характеризується кількісним співвідношенням інтенсивних і екстенсивних факторів.
Показниками екстенсивного розвитку є кількісні показники використання ресурсів: чисельність працюючих, величина використаних предметів праці, об’єм основних виробничих фондів, величина амортизації та авансованих оборотних засобів.
Показники інтенсивного розвитку – якісні показники використання ресурсів: продуктивність праці, матеріаловіддача, матеріало місткість, фондовіддача, фондомісткість, кількість оборотів оборотних засобів або коефіцієнт закріплення оборотних засобів.
Процес екстенсивного нарощування виробничого потенціалу є необхідним, але обмежується фінансовими можливостями підприємства. Економічно виправданим є таке нарощування виробничого потенціалу, яке супроводжується більш високим проростом фінансових результатів.
Визначальним напрямком мобілізації резервів виробництва є інтенсифікація виробничо-збутової діяльності, та використання виробничого потенціалу. Кінцеві результати діяльності формуються під дією як інтенсивних так і екстенсивних факторів. Особливістю інтенсивного і екстенсивного використання ресурсів є їх взаємозамінність. Так нехватку робочої сили можна поповнити підвищенням продуктивності праці.
Оцінка результатів інтенсифікації включає таку систему розрахунків:
а) визначення динаміки показників інтенсифікації;
б) Визначення співвідношення приросту використання виробничих ресурсів в розрахунку на 1% приросту обсягу виробництва;
в) розрахунок частки впливу зміни показників інтенсифікації на приріст обсягу виробництва;
г) розрахунок відносної економії виробничих ресурсів;
д) комплексна оцінка всебічної інтенсифікації виробництва.
Для оцінки інтенсифікації виробництва можна використати наступну аналітичну таблицю.
Таблиця № 1 Характеристика показників інтенсифікації виробництва
Показники Минулий
рік Звітний
рік Відхилення, %
1. Валова продукція в співставних цінах 23436 15929 67
2. Промислово-виробничий персонал 3707 3343 90
3. Фонд оплати праці з нарахуваннями 2603 2513 96
4. а) Основні виробничі фонди
б) Амортизація 262211
2877 261559
3598 99
125
5. Оборотні засоби 19407 25099 129
6. Матеріальні затрати 13443 12429 92
7. Продуктивність праці (с.1 : с.2) 6,3 4,8 76
8. Продукція на 1 грн. Оплати праці (с.1 : с.3) 9 6,3 70
9. Матеріаловіддача (с.1 : с.6) 1,7 1,3 76
10. а) Фондовіддача (с.1 : с.4а)
б) Амортизацієвіддача (с.1 : с.4б) 0,08
8,1 0,06
4,4 75
54
11. Оборотність оборотних коштів (кількість оборотів) (с.1 : с.5) 1,2 0,6 50
В звітному році в порівнянні з минулим продуктивність праці склала 76%, зарплатовіддача – 70%, матеріаловіддача – 76%, фондовіддача основних виробничих фондів – 75%, оборотність засобів – 50%.
За даними показників інтенсифікації визначають її економічний результат.

Таблиця № 2 Зведений аналіз показників інтенсифікації.
Види
ресурсів Динаміка якісних показників коефіцієнт Приріст(-) спад(+) ресурсів на 1% спаду продукції,% Частка впливу на 100% спаду продукції Відносний перерозхід ресурсів, тис.грн.
Екстенсивних факторів Інтенсивних факторів
1.Промислово-виробничий персонал
2. Оплата праці
3. Матеріальні затрати
4. а) ОВФ
б) Амортизація
5. Оборотні засоби. 0,76
0,7
0,76
0,75
0,54
0,5 0,3
0,12
0,24
0,03
-0,76
-0,87 -30
-12
-24
-3
+76
+87 -70
-88
-76
-97
-176
-187 859,3
769
3422,2
85877,6
1670,4
12096,3
Комплексна оцінка всесторонньої інтенсифікації. 0,66 -0,042 -4,2 -95,8 102165,1
У звітному році відбулося зменшення обсягу виробництва на 33%. Дані таблиці свідчать, що темпи зниження рівня використання всіх ресурсів повільніші, ніж темпи зменшення обсягів виробництва: зменшення на 1%спаду продукції – промислово-виробничого персоналу на 30%, оплати праці на 12%, матеріальних витрат на 24%, основних виробничих фондів на 3%. Також спостерігається зростання деяких видів ресурсів на 1% спаду виробництва таких як: амортизація на 76%, оборотні засоби на 87%. Дані таблиці свідчать про нераціональне використання всіх видів ресурсів підприємства, що призвело до великої суми перерозходу.
Для подальшої оцінки використання ресурсів і підтвердження зробленого висновку проведемо розрахунок частки впливу інтенсивності і екстенсивності на спад об’ємів виробництва.
В статистиці для кількісної оцінки ролі окремих факторів використовують індексний метод. Вплив кількісних факторів визначається діленням темпу росту на результативний показник і множенням на 100%.
З проведених розрахунків (табл. 2) можна спостерігати, що більший вплив на зменшення обсягів виробництва здійснюють екстенсивні фактори. Використання таких ресурсів як амортизація і оборотні засоби є повністю екстенсивне.
Нераціональне використання всіх видів ресурсів підтверджуються розрахунком відносного перерозподілу ресурсів. Він розраховується наступним чином: від часткового показника звітного року мінусується базовий частковий показник скоригований на коефіцієнт росту обсягу виробництва.
Так найбільший перерозхід відбувся по таких видах як основні виробничі фонди (на 85877,6 тис.грн), оборотні засоби (на 12096,3 тис.грн), що свідчить про погіршення використання майна на підприємстві.
Сукупний відносний перерозхід можна визначити як суму перерозходів по основних видах ресурсів: матеріальні затрати, промислово-виробничий персонал, ОВФ, оборотні засоби. Він складає 102165,1 тис.грн.
Для комплексної оцінки всесторонньої інтенсифікації проведемо розрахунки на сукупні ресурси.
Однозначну оцінку всесторонньої інтенсифікації можна отримати з допомогою зведення різних показників в єдиний інтегральний показник, або з допомогою узагальнюючого показника, який вбирає в себе якісні характеристики часткових показників.
Для розрахунку динаміки сукупних затрат просумуємо затрати по всіх ресурсах:
Минулий рік — 2603+262211+19407+13443=297664 (тис.грн.)
Звітний рік — 2513+261559+25099+12429=301600 (тис.грн.)
Динаміка сукупних затрат визначається як відношення затрат звітного року до базового:
301600 / 297664=1,013
Співставленням динаміки продукції і динаміки сукупних ресурсів визначається динаміка якісних показників:
0,67 / 1,013=0,66
дані свідчать, що якісне використання ресурсів погіршилося на 34%.
Приріст сукупних ресурсів на 1% спаду обсягів виробництва дорівнює 1,3 : (-31)=0,042, що свідчить про нераціональне використання ресурсів.
Відповідно частка екстенсивних факторів на 100% спаду продукції – 4,2 % і інтенсивних факторів – 95,8%. З проведених розрахунків можемо зробити висновок, що спостерігається погіршення інтенсифікації виробництва і свідчить про: нераціональне і неефективне використання технологій на підприємстві; погану організацію праці; нераціональне використання сировинних ресурсів і т.п.
Узагальнюючим показником всесторонньої інтенсифікації для умов підприємств виступає рівень загальної рентабельності:
як відношення балансового прибутку(БП) до основних виробничих фондів (ОВФ) та нормованих оборотних засобів (НОЗ).
як бачимо з розрахунків на кінець звітного року рентабельність підприємство дещо зменшилась, а саме на 52%.

Фактори Розрахунок Рівень впливу
1. ОВФ - -0,02751
2. НОЗ - -0,00833
3. Матеріальні затрати - 0,01044
4. ЗП - -0,00012
5. Відрахування на соціальні заходи - -0,00061
6. Амортизація - -0,00124
7. Інші витрати - 0,00308
Загальна зміна рентабельності - -0,02426
За даними даної таблиці можна спостерігати зменшення рентабельності за рахунок зміни всіх елементів затрат, за винятком матеріальних затрат і інших витрат, зміна яких привела до збільшення рентабельності. В основному зниження рентабельності відбулося за рахунок зміни основних виробничих фондів і НОЗ, а також таких статей витрат як амортизація, і відрахування на соціальні заходи.
На основі проведеного аналізу можна зробити висновок, що становище підприємства погіршується. З одного боку на підприємстві знизився обсяг виробництва продукції на 67%, з іншого знизився рівень рентабельності і якісні показники використання ресурсів. Все це веде до погіршення фінансового становища підприємства і змусить його розробляти інші форми організації виробництва, раціонального використання матеріальних і трудових ресурсів, впроваджувати нові технології і т.п.

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНА ПІДПРИЄМСТВА.
1. Аналіз структури пасиву балансу. Оцінка ринкової стійкості підприємства.
Дані, які приводяться в пасиві балансу, дозволяють визначити, які зміни пройшли в структурі власного і позиченого капіталу, скільки запозичено в оборот підприємства довгострокових і короткострокових позичених коштів; пасив показує, звідки взялись кошти, кому зобов’язане за них підприємство.
Фінансовий стан підприємства багато в чому залежить від того, які кошти воно має в своєму розпорядженні і звідки вони вкладені. По мірі власності використовуваний капітал підрозділяється на власний і позичений. По строку використання розрізняють капітал довгостроковий постійний, і короткостроковий.
В залежності від того на скільки оптимально відношення власного і позиченого капіталу, багато в чому залежить фінансовий стан підприємства. Обгрунтування правильної фінансової стратегії допоможе багатьом підприємствам підвищити ефективність своєї діяльності.
В зв’язку з цим важливими показниками, які характеризують ринкову стійкість підприємства є:
• Коефіцієнт фінансової автономності, або питома вага власного капіталу в загальній сумі капіталу;
• Коефіцієнт фінансової залежності;
• Коефіцієнт фінансового ризику (відношення позиченого капіталу до власного).

Таблиця № 3 Структура пасивів підприємства.
Показники Рівень показника
На початок.року На кінець року Відхилення +/-
Питома вага власного капіталу з загальній валюті балансу (коефіцієнт фінансової автономності п-мства), % 94,7 94,2 -0,5
Питома вага запозиченого капіталу (коефіцієнт фінансової залежності)
в тому числі:
Довгострокового
короткострокового 5,3
0,04
5,26 5,8

5,8 +0,4
-0,04
+0,54
Коефіцієнт фінансового ризику 0,05 0,06 +0,01
Чим вищий рівень першого показника і нижче другого і третього, тим стійкіший фінансовий стан підприємства.
З таблиці 3 видно, що власний капітал має тенденцію до пониження. За звітний рік вона зменшилась на 0,5%, так як темпи росту позиченого капіталу вищі темпів росту позиченого капіталу. Збільшився також коефіцієнт фінансового ризику на 1%. Це свідчить про те, що фінансова залежність підприємства до зовнішніх інвесторів відносно підвищилась і значить знизилась його ринкова врівноваженість.
При внутрішньому аналізі фінансового стану необхідно вивчити динаміку і структуру власного і позиченого капіталу, визначити причини зміни окремих його складових і дати оцінку цим змінам за звітний період.

Таблиця № 4 Динаміка структури власного капіталу.
Джерело
капіталу Сума, тис.грн Структура капіталу, %
На поч. року На кінець року На поч. року На кінець року Відхилен-ня
Статутний фонд 977 977 0,4 0,4 —
Додатковий капітал 239390 239731 99,38 99,12 -0,26
Резервний фонд 182 182 0,08 0,08 —
Спеціальні фонди і цільове фінансування 160 323 0,07 0,1 +0,03
Реструктизований борг 282 2413 0,11 1,0 +0,89
Збитки
- Минулих років;
- Звітного року. -100
– -100
-1645 -0,04
– -0,04
-0,66 —
-0,66
Всього 240891 241881 100,0 100,0 —
З даних наведеної таблиці можна зробити висновок, що суттєвих змін в структурі власного капіталу не спостерігається. Єдиним недоліком є те, що в звітному році підприємство зазнало збитків на суму 1645тис.грн.
Таблиця № 5 Динаміка структури позикового капіталу.
Джерело капіталу Сума, тис.грн. Структура капіталу, %
На поч. року На кінець року На поч. року На кінець року відхилення
Довгострокові кредити банку 103 – 0,77 – -0,77
Короткострокові кредити банків 898 1403 6,7 9,43 +2,73
Позикові кошти 1480 80 11,05 0,54 -10,51
Кредити та позики, що не погашені в строк 325 6 2,42 0,04 -2,38
Розрахунки з кредиторами:
- За товари, роботи і послуги не сплачені в строк;
- по векселях виданих;
- з бюджетом;
- по позабюджетних платежах;
- по страхуванню;
- по оплаті праці;
- з дочірніми підприємствами;
- з іншими кредиторами. 2962
2
1227
695
824
1165
19
3678 5884
2
3981
163
1561
1192

594 22,11
0,01
9,16
5,2
6,16
8,7
0,14
27,45 39,56
0,01
26,77
1,1
10,5
8,02

4,0 +17,45

+17,61
-4,1
+4,34
-0,68
-0,14
-23,45
Позики для працівників 18 5 0,13 0,03 -0,1
Всього 13396 14871 100,0 100,0 —
З даних таблиці видно, що підприємство в звітному році ліквідувало заборгованість по довгостроковим кредитам (103тис.грн.), що становить 0,77% всього позиченого капіталу. В свою чергу збільшилась заборгованість по короткостроковим кредитам банку (505тис.грн.). Залучення позикових коштів в оборот підприємства являється нормальним явищем. Це сприяє тимчасовому покращенню фінансового стану при умові, що кошти не заморожуються на тривалий час в обороті і своєчасно повертаються. В іншому випадку може виникнути прострочена кредиторська заборгованість, що приводить до виплати штрафів, санкцій і погіршенню фінансового стану підприємства.
На підприємстві також в значній мірі зменшилась питома вага позичених коштів (10,51% до всього обсягу позикового капіталу), що є позитивним явищем для підприємства і зменшує залежність перед кредитодавцями.
Негативним моментом в діяльності підприємства є те, що в значній мірі збільшилась заборгованість: за товари, роботи і послуги, які не сплачені в строк, розрахунки з бюджетом.
2. Аналіз активів підприємства.
Все що має вартість, належить підприємству і відображається в активі балансу називається його активами. Актив балансу містить дані про розміщення капіталу, який є у розпорядженні підприємства, про вклади його в конкретне майно і матеріальні цінності, про витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції і про іншу вільну грошову готівку.

Головною ознакою групування статей балансу рахується степінь його ліквідності. По цій ознаці всі активи балансу розділяють на довгострокові або основний капітал і поточні (оборотні) активи.
Розміщення коштів підприємства має дуже велику роль в фінансовій діяльності і підвищенні його ефективності, тому в процесі аналізу активів підприємства в першу чергу належить вивчити зміни в їх складі і структурі і дати їм оцінку.

Таблиця № 6 Структура активів підприємства.
Засоби підприємства На початок року На кінець року Приріст
Тис.грн. Частка, % Тис.грн Частка, % Тис.грн. Частка, %
Довгострокові активи (основні засоби) 234880 92,37 231653 90,22 -3227 -2,15
Оборотні активи, в т.ч.:
- сфері виробництва;
- сфері обігу. 19407
15575
3832 7,63
6,12
1,51 25099
21176
3923 9,78
8,25
1,53 +5692
+5601
+91 +2,15
+2,13
+0,02
Всього 254287 100,0 256752 100,0 +2465 —
З таблиці видно, що за звітний рік структура активів аналізуючого підприємства істотно змінилася: зменшилась доля основного капіталу, а оборотного відповідно збільшилась на 2,15%, в тому числі в сфері виробництва – на 2,13, і в сфері обігу – 0,02. В зв’язку з цим змінилась органічна будова капіталу: на початку року відношення основного капіталу до оборотного складало 1210%, а на кінець року – 922%, що буде прискорювати його оборотність.

Таблиця № 7 Аналіз структури оборотних засобів підприємства.
Види засобів Наявність засобів Структура засобів, %
На поч.року На кін.року Відхилення На поч.року На кін.року Відхилення
Виробничі запаси 4617 5795 +1178 23,8 23,08 -0,72
Незавершене виробництво 3189 2260 -929 16,43 9,0 -7,43
Витрати майбутніх періодів 5 10 +5 0,02 0,04 +0,02
Готова продукція 7752 13110 +5358 39,95 52.23 +12,28
Товари, купівельна вартість 12 1 -11 0,06 0,01 -0,05
Товари відвантажені, не сплачені в строк 3104 1624 -1480 16,0 6,47 -9,53
Розрахунки з дебіторами 558 2180 +1622 2,88 8,69 +5,81
Грошові кошти 17 57 +40 0,08 0,23 +0,15
Використання позикових коштів 103 — -103 0,54 — -0,54
Інші оборотні активи 50 62 +12 0,24 0,25 +0,01
Всього 19407 25099 +5692 100,0 100,0 —
Аналізуючи дані таблиці №7, можна сказати, що найбільшу питому вагу в поточних активах займає готова продукція. На початок року на її долю припадало 39,95% поточних активів, або 7752тис.грн. до кінця року абсолютна її сума збільшилась на 5358тис.грн., також збільшилась її питома вага (на 12,28), що свідчить про затовареність ринку збуту, високу собівартість виготовленої продукції, це призводить до замороження оборотних засобів, відсутність грошових коштів, що є негативним для ефективної діяльності підприємства.
Позитивним моментом в діяльності підприємства є збільшення маса грошових коштів на 40тс.грн., що збільшує коефіцієнт абсолютної ліквідності підприємства; також збільшилась дебіторська заборгованість, яка в кінцевому випадку може перетворитися в готівку підприємства.
3. Аналіз взаємозв’язку активу і пасиву балансу. Оцінка фінансової стійкості підприємства.
Як відомо, між статтями активу і пасиву балансу існує тісна взаємозалежність. Кожна стаття балансу має свої джерела фінансування. Джерелом фінансування довгострокових активів, як правило, є власний капітал і довгострокові позичені кошти. Не виключається випадок формування довгострокових активів і за рахунок короткострокових кредитів банку.
Поточні активи формуються як за рахунок власного капіталу, так і за рахунок короткострокових позичених коштів.
В залежності від джерел формування загальну суму поточних активів (оборотного капіталу) прийнято ділити на дві частини:
1. Змінну частину, яка складена за рахунок короткострокових зобов’язань підприємства;
2. Постійний мінімум поточних активів, який формується за рахунок власного і довгострокового позиченого капіталу.
Як відомо, власний капітал в балансі відображається загальною сумою. Щоб визначити, скільки його використовується в обороті, необхідно від загальної суми по першому і другому розділах пасиву балансу відрахувати суму довгострокових активів.
Таблиця № 8
На початок року На кінець року
Загальна сума постійного капіталу
Загальна сума позаоборотних активів
Сума власних оборотних засобів 240994
234880
6114 241881
231653
10228
Суму власного оборотного капіталу можна розрахувати і таким чином: від загальної суми поточних активів відрахувати суму короткострокових фінансових зобов’язань. Різниця може показати, яка сума поточних активів сформована за рахунок власного капіталу чи що залишається в обороті підприємства, якщо погасити всю короткострокову заборгованість кредиторам.

Таблиця № 9
На початок року На кінець року
Загальна сума поточних активів
Загальна сума короткострокових боргів підприємства
Сума власного оборотного капіталу
Доля в сумі поточних активів, %:
до Власного капіталу;
доПозиченого капіталу. 19407
13293
6114
31,5
68,5 25099
14871
10228
40,7
59,3
Аналізуючи дані таблиць 8,9 можна сказати, що на кінець року в порівнянні з початком доля власного капіталу зросла на 9,2% (31,5-40,7), або на 4114тис.грн. (6114-10228), що свідчити про зменшення фінансової залежності підприємства і нестійкості його стану. Цей фактор є позитивним для даного підприємства, так як збільшення власного капіталу відбулося за рахунок збільшення суми поточних активів.
Якщо підприємство буде і в майбутньому такими темпами накопичувати власний капітал, то скоро воно досягне оптимального співвідношення власних і позичених коштів.
Розраховується також структура розподілення власного капіталу, а саме доля власного оборотного капіталу в загальній його сумі. Відношення власного оборотного капіталу в загальній його сумі отримало назву “коефіцієнта маневрування капіталу”, який показує, яка частина власного капіталу знаходиться в обороті, в тій формі, яка дозволяє вільно маневрувати цими засобами.

Таблиця № 10
На початок року На кінець року
Сума власного оборотного капіталу
Загальна сума власного капіталу (Іп.)
Коефіцієнт маневрування власного капіталу 6114
240891
0,02 10228
241881
0,04
На аналізуючому підприємстві по стану на кінець року частка власного капіталу, яка знаходиться в обороті зросла на 0,02 % (0,02-0,04), але це є незначне зростання для підприємства. Підприємство далі залишається з малою часткою власного оборотного капіталу, що не забезпечує підприємству достатню гнучкість у використанні власного капіталу.
Важливим показником, який характеризує фінансовий стан підприємства і його стійкість є забезпеченість матеріальними оборотними засобами власними джерелами фінансування. Вона встановлюється порівнянням суми власного оборотного капіталу з загальною сумою матеріальних оборотних фондів.
Таблиця № 11
На початок року На кінець року
Сума власного оборотного капіталу
Сума матеріальних оборотних фондів
Процент забезпеченості 6114
15575
39 10228
21176
48
Звідси видно, що процент забезпеченості зріс на 9% (39-48), що є позитивним для підприємства, так як залежність підприємства від зовнішніх інвесторів знизився.
Надлишок чи недостача джерел коштів для формування запасів і затрат (матеріальних оборотних фондів) являється одним з критеріїв оцінки фінансової стійкості підприємства.
Існують типи фінансової стійкості:
• абсолютна стійкість фінансового стану (якщо запаси і затрати (З) менші суми власного оборотного капіталу (ВК) і кредитів банку під товарно-матеріальні цінності (КР) ;
• нормальна стійкість (якщо запаси і затрати (З) дорівнюють сумі власного оборотного капіталу (ВК) і кредитів банку під товарно-матеріальні цінності (КР);
• нестійкий, передкризовий фінансовий стан, при якому порушується платіжний баланс, але зберігається можливість відновлення рівноваги платіжних засобів і платіжних зобов’язань за рахунок залучення тимчасово вільних джерел засобів (Д);
• кризовий фінансовий стан (підприємство знаходиться на межі банкруцтва), при якому:
З>ВК+КР+Д
4. Аналіз ефективності і інтенсивності використання капіталу. Оцінка ділової активності підприємства.
Як відомо, капітал знаходиться в постійному русі, переходячи з однієї стадії кругообігу в іншу.
На першій стадії підприємство закуповує необхідні йому основні фонди, виробничі запаси, на другій – засоби в формі запасів поступають в виробництво, а частина використовується на оплату праці працівникам, виплату податків, платежів по соціальному страхуванню і інші витрати. На третій стадії готова продукція реалізовується і на рахунок підприємства поступають грошові кошти. Чим швидше капітал зробить кругообіг, тим більше продукції отримає і реалізує підприємство при одній і тій же сумі капіталу. Затримка руху коштів на будь-якій стадії веде до сповільнення оборотності капіталу, потребує додаткових вкладень коштів і може визвати значне погіршення фінансового стану підприємства.
Таким чином, ефективність використання капіталу характеризується його віддачею (рентабельністю) як відношення суми прибутку до середньорічної суми основного і оборотного капіталу. Для характеристики інтенсивності використання капіталу розраховується коефіцієнт його оборотності (відношення виручки від реалізації продукції, робіт і послуг до середньорічної вартості капіталу).
Іншими словами, прибутковість інвестованого капіталу рівна добутку рентабельності продажу і коефіцієнта оборотності капіталу.
Розрахунок впливу факторів на зміни рівня рентабельності капіталу можна провести методом абсолютних різниць (табл. 13).
Таблиця № 13 Показники ефективності використання капіталу.
Показники Попередній рік Звітний рік
Прибуток підприємства, тис.грн. 4313 2252
Виручка від реалізації продукції, тис.грн. 17805 20712
Середня сума капіталу, тис.грн. 254287 256752

Рентабельність капіталу, % 1,7 0,87
Рентабельність продаж, % 24,2 10,87
Коефіцієнт оборотності капіталу 0,07 0,08
Зміни рентабельності за рахунок:
Рентабельності продажі;
Коефіцієнта оборотності. (10,87-24,2)*0,07= -0,9
(0,08-0,07)*10,87=+0,1
Всього -0,8
За допомогою методу абсолютних різниць ми визначили вплив факторів на рентабельність капіталу. Віддача капіталу за звітний рік зменшилась на 0,8, це зменшення відбулося за рахунок зменшення показника рентабельності продажі (0,9). Також спостерігається незначне прискорення оборотності на 0,1.
Швидкість оборотності капіталу характеризується наступними показниками:
Коефіцієнтом оборотності (Коб):
(розрахунок в табл. №13)
Тривалість одного обороту (Тоб):
В процесі аналізу необхідно вивчити оборотність капіталу не тільки в цілому, але і по стадіям кругообороту. Це дозволить прослідкувати, на яких стадіях відбулося прискорення чи сповільнення оборотності капіталу.

Таблиця № 14 Аналіз тривалості обороту капіталу.
Вид коштів Середні залишки, тис.грн. Сума виручки, тис.грн. Тривалість обороту, дні
Мин. рік Звіт. Рік Мин. рік Звітн. рік Мин. рік Звіт. рік зміни
Загальна сума капіталу
В тому числі:
Основного
Оборотного
В тому числі:
Грошова готівка
Дебітори
Запаси 254287
234880
19407
17
3815
15575 256752
231653
25099
57
3866
21176 17805
17805
17805
17805
17805
17805 20712
20712
20712
20712
20712
20712 5141,4
4749
392,4
0,34
77,1
314,9 4462,6
4026,4
436,3
0,99
67,2
368 -678,8
-722,6
+43,9
+0,65
-9,9
+53,1
За даними цієї таблиці видно, що тривалість обороту зменшилась в основному за рахунок основного капіталу – 722,6 днів (зменшення основного капіталу і збільшення виручки від реалізації).
Тривалість обороту капіталу багато в чому залежить від органічної будови капіталу (відношення основного і оборотного капіталу). Чим вища доля основного капіталу в загальній його сумі, тим помаліше він обертається, і навпаки, при збільшенні питомої ваги оборотних активів прискорюється загальна оборотність капіталу. Залежність загальної тривалості обороту капіталу можна виразити наступним чином:
ТОБ=ТОБ.К : ПВОБ,К
Де ТОБ – середня тривалість обороту загальної суми капіталу; ТОБ.К – тривалість обороту оборотного капіталу; ПВОБ.К – питома вага оборотного капіталу в загальній сумі.
Для розрахунку впливу факторів використовуємо спосіб ланцюгової підстановки:
ТОБ 0=ТОБ.К 0 : ПВОБ,К 0=392,4 : 7,63 = 51дн.
ТОБ=ТОБ.К 0 : ПВОБ,К 1=392,4 : 9,77 = 40 дн.
ТОБ 1=ТОБ.К 1 : ПВОБ,К 1=436,3 : 9,77 = 44 дн.
З цих даних видно, що загальна оборотність капіталу прискорилась на 7 днів (51-44), в тому числі за рахунок збільшення долі оборотного капіталу на 9 днів (40-51). В зв’язку з сповільненням оборотності поточних активів загальна оборотність капіталу сповільнилась на 4 дня (44-40).
Економічний ефект в результаті прискорення оборотності виражається в відносному звільненні засобів з обороту, а також в збільшенні суми прибутку.
Сума вивільнених засобів з обороту в зв’язку з прискоренням (-Е) чи додатково залучених коштів в оборот (+Е) при сповільненні оборотності визначається множенням одноденного обороту по реалізації на зміни тривалості обороту:
в нашому прикладі в зв’язку з прискоренням оборотності капіталу на 7 днів відносно вивільнено з обороту 402,7 тис.грн.
Оскільки суму прибутку можна представити у вигляді наступних факторів , збільшення суми прибутку за рахунок зміни коефіцієнта оборотності капіталу можна розрахувати множенням приросту коефіцієнта оборотності на фактичний коефіцієнт рентабельності продажу і на фактичну середньорічну суму капіталу:
В нашому прикладі прискорення оборотності капіталу в звітному році забезпечило приріст прибутку на суму 279,1 тис.грн.
5. Аналіз платоспроможності і кредитоспроможності підприємства.
Одним з показників, характеризуючих ФСП, являється його платоспроможність, можливість наявними грошовими ресурсами своєчасно погасити свої платіжні зобов’язання.
Оцінка платоспроможності здійснюється на основі характеристики ліквідності поточних активів, часу, необхідного для перетворення їх в грошову масу. Поняття платоспроможності і ліквідності дуже близькі. Від степені ліквідності балансу залежить платоспроможність. В той же час ліквідність характеризує не тільки поточний стан розрахунків, але й перспективу.
Найбільш мобільною частиною ліквідних засобів являються гроші і короткострокові фінансові вкладення. До другої групи відноситься готова продукція, товари відвантажені і дебіторська заборгованість.
Значно більший строк потрібний для переробки виробничих запасів і незавершеного виробництва в готову продукцію, а потім в грошову масу. Тому вони відносяться до третьої групи.
Таблиця № 15 Згрупування поточних затрат по степені ліквідності.
Поточні активи На початок року На кінець року
Грошові кошти
Короткострокові фінансові вкладення 17
— 57

Всього по І-й групі 17 57
Готова продукція
Товари відвантажені
Дебіторська заборгованість
Інші оборотні активи 7764
3104
558
153 13111
1624
2180
62
Всього по ІІ-й групі 11579 16977
Виробничі запаси
Незавершене виробництво
Витрати майбутніх періодів 4617
3189
5 5795
2260
10
Всього по групі ІІІ 7811 8065
Всього поточних активів 19407 25099
На три групи розбиваються і платіжні зобов’язання підприємства:
1. Заборгованість строки оплати якої вже наступили;
2. Заборгованість, яку можна погасити найближчим часом;
3. Довгострокова заборгованість.
Для оцінки перспективної платоспроможності розраховують наступні показники ліквідності: абсолютний, проміжний і загальний.
Абсолютний показник ліквідності визначають відношення ліквідних засобів першої групи до всієї суми короткострокових боргів підприємства. Його значення призначається достатнім, якщо він вищий 0,2-0,25. Якщо підприємство в поточний момент може на 25-35% погасити свої борги, то його платоспроможність рахується нормальною. На аналізуючому підприємстві на початок року абсолютний коефіцієнт ліквідності становив 0,001(17:13293), а на кінець року 0,003 (57:14871).
Відношення ліквідних засобів перших двох груп до загальної суми короткострокових боргів підприємства являє собою проміжний коефіцієнт ліквідності.
Задовільняє переважно межі від 0,7 до 0,8.
В нашому випадку коефіцієнт буде дорівнювати:
(17+11579) : 13293 (57+16977) : 14871
0,87 1,14
Загальний коефіцієнт ліквідності розраховується відношенням суми поточних активів до загальної суми короткострокових зобов’язань. Задовільняє переважно коефіцієнт 2-2,5. В нашому випадку на початок року коефіцієнт становив:
19407 : 13293 = 1,46
на кінець року: 25099 : 14871 = 1,68.
Таблиця № 16 Показники ліквідності підприємства.
Показник ліквідності На початок року На кінець року
Абсолютний 0,001 0,003
Проміжний 0,87 1,14
Загальний 1,46 1,68
Дані таблиці свідчать, що дане підприємство є неліквідним, так як коефіцієнт абсолютної ліквідності близький до 0, порівнюючи за нормативним коефіцієнтом, який коливається в межах 0,2-0,25. Низький коефіцієнт ліквідності не дозволяє підприємству користуватися кредитами банків і підприємств, погіршує матеріально-технічне постачання, не сприяє вкладенню інвестицій в підприємство.
Аналізуючи проміжний коефіцієнт ліквідності, можна сказати що він є досить високим, вищий нормативної норми і має тенденцію росту порівняно з попереднім періодом, що зумовлюється насамперед збільшенням кількості готової продукції на складах (13111-7764=5347), що свідчить про затоварення ринків збуту, низькою купівельною спроможністю господарських суб’єктів, високою собівартістю продукції, це призводить до замороження оборотних засобів, відсутності грошових коштів, і дебіторської заборгованості (2180-558= 1622).
Аналізуючи вплив кожного показника можна сказати, що за звітний рік зріс показник (на 1,87 (1,46-3,33)), який характеризує вартість поточних активів, які приходяться на 1грн прибутку, що є позитивним для підприємства, так як збільшує його ліквідність. Зміна (зменшення на 1,65 (3,33-1,68)) показника , який свідчить про спроможність підприємство погасити свої заборгованості за рахунок своєї діяльності, є негативним явищем, так як суттєво понизив ліквідність підприємства. Якщо порівняти минулий і звітний роки то можна спостерігати на деяке збільшення показника ліквідності на 0,22 (1,46-1,68), що відбулося в основному за рахунок збільшення поточних активів.
Підприємство можна визнати частково платоспроможним, тільки за рахунок того, що загальний коефіцієнт ліквідності за звітний рік більший від нормативного (1,68>1,5). Це пояснюється збільшенням поточних активів по групі 2 і 3, а саме готової продукції, дебіторської заборгованості, виробничих запасів.
Ще одним показником л

программа размещение объявлений на досках объявлений

Категорія: Реферати | Додав: Anika666
Переглядів: 10920 | Завантажень: 376 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]