4.4 Паблік рилейшнз в органах влади

Паблік рилейшнз є складовою інституту менеджменту. Функції паблік рилейшнз щодо уряду не мають політичного спрямування. Перед паблік рилейшнз у цьому разі стоять такі за-вдання: по-перше, регулярне надання інформації про діяльність, плани та успіхи уряду; по-друге, інформаційно-виховна функція, спрямована на просвітницьку діяльність у питаннях законодавст-ва, права та різних аспектів повсякденної роботи уряду; по-третє, інформування міністрів і керівників комітетів про реак-цію суспільства на ту політику, яку вони здійснюють.
Служби паблік рилейшнз повинні мати право висловлювати свою думку з будь-якого питання на будь-якому рівні, а керівник служби — користуватися цілковитою довірою свого керівництва. Його думку треба обов’язково враховувати під час розроблення планів діяльності уряду, а отже, керівник служби паблік ри-лейшнз мусить мати доступ до будь-якої урядової інформації.
Побудова служби паблік рилейшнз залежить від міри важли-вості окремих її аспектів. Як правило, у рамках цих служб існу-ють чотири відділи: преси, телебачення та радіо, реклами й брифінгів. У багатьох міністрів є спеціальні приймальні для зу-стрічей з представниками громадськості. Організація роботи в цих приймальнях також входить до обов’язків персоналу служби паблік рилейшнз.
Необхідно, щоб міністерства та відомства планували свою ді-яльність щодо зв’язків із громадськістю з урахуванням генераль-ної лінії уряду, взаємно пов’язували свої плани, щоб не було дуб-лювання. Координація діяльності на цьому рівні влади входить в обов’язки одного з міністрів або віце-прем’єрів. На офіційному рівні координацію діяльності уряду в галузі інформації покладено на прес-секретаря прем’єр-міністра. Організаційні питання з паб-лік рилейшнз уряду мають розглядатися на регулярних або спеці-альних засіданнях під керівництвом прес-секретаря, до обов’язків якого віднесено й координацію роботи з парламентським відді-лом щодо паблік рилейшнз.
Зв’язки з пресою посідають значне місце в діяльності урядової служби паблік рилейшнз. Це джерело інформації для газет, попу-лярних і спеціалізованих журналів, а також для зарубіжних жур-налістів. Служби паблік рилейшнз організують візити кореспон-дентів у міністерства й відомства, а також прес-конференції, на яких міністри й відповідальні працівники міністерств виступають з офіційними заявами та відповідають на запитання.
Зростання ролі телебачення, радіо, поява Інтернету потребує створення окремої служби поширення інформації про дії уряду в електронних засобах масової інформації (програми типу «Уряд. Час дій») та в Інтернеті.
Служба реклами займається створенням кінофільмів (відеофіль-мів), підготовкою плакатів, афіш, рекламних брошур та інших матеріалів. Вона працює в контакті з місцевою владою, різними міністерствами та відомствами інформації.
Особлива роль у діяльності служби паблік рилейшнз уряду належить службі брифінгів. Вона є координатором збирання й поширення інформації про діяльність міністерств, відомств та уряду в цілому.
Діяльність служб паблік рилейшнз у центральних і місцевих органах влади має сприяти розвитку демократії, поширенню ін-формованості людей про діяльність цих структур. Головна мета полягає в тім, щоб розвинути громадянську самосвідомість і ви-ховати в людей активний інтерес до проблем, пов’язаних із цен-тральною або місцевою владою.
Люди виявляють зацікавленість до місцевих проблем, коли ці проблеми зачіпають їхні інтереси. Фахівці вважають, що місце-вий орган влади — це колективна відповідальність, яка потребує ділового партнерства й співпраці громадськості та обраних (при-значених) відповідальних осіб, а паблік рилейшнз — це найефек-тивніший засіб досягнення такої співпраці.
Мета паблік рилейшнз щодо місцевого самоуправління (на-приклад, міської чи районної ради) полягає в такому:
 постійно інформувати громадськість про політику ради та її повсякденну діяльність;
 надавати громадськості можливість висловити свою думку про нові важливі проекти і плани до прийняття остаточних рішень;
 інформувати громадськість про роботу системи місцевого самоврядування.
Найважливішим аспектом паблік рилейшнз завжди має бути особистий контакт працівників місцевої адміністрації з громадсь-кістю. Місцева влада має докласти максимальних зусиль для встановлення довірчих стосунків між нею та відвідувачами.
Місцева преса — це найбільш ефективний засіб зв’язку та спіл-кування між місцевою владою і громадянами. Тому владі необ-хідно зробити все можливе, щоб установити та підтримувати добрі стосунки з редакторами та репортерами місцевих газет. Вплив місцевої преси на локальні події іноді буває значно більшим за вплив центральної.
Усі новини щодо роботи місцевої влади преса отримує, як правило, зі звітів про проведення сесій та засідань комітетів. Коли преса публікує матеріали скандального характеру, співробітник служби паблік рилейшнз має забезпечити пресі максимальні мож-ливості для власного розслідування. Якщо факти буде доведено, саме служба паблік рилейшнз від імені влади повідомляє про ви-нуватців, покарання для них і про заходи, яких ужито для виправ¬лення становища.
Крім преси, для зв’язків із громадськістю рекомендується вико-ристовувати такі заходи, як організація виставок, проведення сезон-них ярмарків, невеликих зібрань та лекцій, де можна поспілкуватися з людьми та отримати їхню підтримку на наступних виборах.
Не треба забувати, що місцеві новини найчастіше стають стрижнем центральних новин на радіо та телебаченні. Тому ро-бота з центральними засобами масової інформації для поліпшен-ня іміджу місцевої влади, надання їй більшої значущості може стати визначальною.
Діяльність галузевих асоціацій не є діяльністю владних струк-тур, але частина питань дуже схожі (візьмімо, наприклад, порядок призначення президента асоціації). Тому майже 75% роботи галу-зевих асоціацій припадає на сферу паблік рилейшнз, а саме:
• захист інтересів членів асоціації або галузі в офіційних й на-півофіційних органах і на переговорах з урядовими закладами;
• проведення статистичного та інших видів аналізу й надання ін-формації пресі, членам асоціації та іншим заінтересованим особам;
• організація колективних переглядів, виставок тощо, а також проведення конференцій та зустрічей;
• надання інформації про експортні можливості, консульту-вання з питань діяльності на зарубіжних ринках;
• видання журналів, бюлетенів, доповідей тощо як для окре-мих членів асоціації, так і для споживачів поза межами галузі;
• організація зйомок кіно- та відеофільмів і пошук інших форм рекламування для збільшення кількості членів асоціації, про¬пагування підприємств та їхньої продукції поза межами галузі.
Уже звичною стала практика призначення на посаду президен-та добре відомої людини, яка б виступала перед аудиторією з роз’ясненням цілей та завдань асоціації. Це пояснюється такими причинами:
 асоціація може виступати від імені всієї галузі, роблячи це безсторонньо, зважено та обережно;
 політика окремих підприємств часто має егоїстичну спря-мованість, тому засоби масової комунікації схильні більше при-слухатися до думки галузевих асоціацій;
 великі за розміром галузеві асоціації мають у своєму розпо-рядженні значні фінансові ресурси і необхідні можливості для організації реклами, проведення виставок та інших колективних заходів у інтересах асоціації в цілому.